audit Participant 
of PRAXITY,  AISBL,
a Global Alliance
of Independent Firms
    ru  en     Головна сторінка Пошук Мапа сайту Надіслати повідомлення

Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

Законодавче регулювання в Україні правового статусу юридичної особи та її організаційно-правових форм, які обирають підприємці для досягнення поставлених цілей, є досить суперечливим та неоднозначним. В даному огляді ми виходимо з визначень та критеріїв класифікації, запропонованих Цивільним кодексом України.

Юридичною особою відповідно до ст.80 Цивільного кодексу України є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законодавством.

Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлене законом. Товариства поділяються на:

    • непідприємницькі – товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
    • підприємницькі – товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства); можуть бути створені лише як господарські товариства.

На сьогодні в Україні в тих випадках, коли законодавством не встановлюється спеціальних вимог до організаційно-правової форми підприємства для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, найбільш розповсюдженим є створення юридичних осіб у формі товариств з обмеженою відповідальністю та, дещо рідше, акціонерних товариств. Питання створення та діяльності господарських товариств врегульовані таким спеціальним нормативним актом як Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ.

Акціонерне товариство - це товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах наданих їм акцій.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний (складений) капітал акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства.

До акціонерних товариств належать:

    • Відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства ;
    • Закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами.

Товариство з обмеженою відповідальністю - товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. Товариство не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.

Вітчизняне законодавство виділяє й інші види господарських товариств, що є мало поширеними на Україні й створюються в основному в тих випадках, коли є безпосередня вимога законодавства щодо такої організаційно-правової форми. Серед таких:

Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Повне товариство - товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитне товариство - товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства.

Доповнює перелік видів юридичних осіб, створення яких є можливим в Україні, Господарський кодекс України. Так, вважаємо за необхідне звернути увагу на такий різновид юридичної особи, що також є досить поширеним сьогодні, як приватне підприємство.

Приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Цивільний кодекс України не лише не згадує приватне підприємство серед можливих видів суб’єктів господарювання: запропонована цим кодексом класифікація не дає можливості віднести такий різновид підприємств до жодної з визначених ним категорій.

Ще донедавна в Україні нерідко реєструвалися юридичні особи у формі дочірніх підприємств. На сьогодні відповідно до ст.126 Господарського кодексу України Дочірнім підприємством визнається підприємство, створене у будь-якій організаційно-правовій формі, що є економічно та/або організаційно залежне від контролюючого підприємства за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління залежного підприємства (зокрема, володіння контрольним пакетом акцій). Суб’єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, визнається Холдинговою компанією.

Також серед інших видів підприємств Господарський кодекс України називає:

Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство, у статутному фонді якого іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків.

Іноземне підприємство - унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.