| Активні інтеграційні процеси у світове співтовариство, які останнім часом охопили Україну, передбачають відкритість українського ринку праці для іноземної робочої сили. Нормативно-правові акти надають іноземцям у сфері зайнятості рівні права з громадянами України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Ряд нормативних актів, зокрема Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про зайнятість населення», передбачає, що іноземці, які для працевлаштування прибули в Україну на певний строк, мають право на трудову діяльність лише за наявності дозволу на працевлаштування, одержаного у встановленому порядку у центрі зайнятості України.
Дозвіл на працевлаштування не потрібний іноземцям, які постійно проживають в Україні, іноземним підприємцям, фізичним особам, а також іноземцям, які оформили свої правовідносини з роботодавцями на підставі цивільно-правових угод (договорів), та іншим іноземцям у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України.
Оскільки займання посади керівника підприємства на практиці також визначається як трудова діяльність, то призначенню на посаду (працевлаштуванню) такої категорії працівників-іноземців має передувати отримання дозволу від відповідного центру зайнятості.
Порядок видачі дозволів на працевлаштування врегульовано постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" .
Необхідно наголосити, що дозвіл на працевлаштування іноземного громадянина отримує та зберігає не іноземець, а роботодавець, який його працевлаштовує. Окрім того, саме на роботодавців покладається відповідальність у вигляді стягнення штрафу за кожен окремий випадок використання ними найманої праці іноземців без дозволу центру зайнятості.
Для отримання дозволу роботодавцем готується пакет документів, який подається до відповідного центру зайнятості, серед яких, зокрема:
- заява;
- обґрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності;
- копія проекту контракту між іноземним та українським суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг;
- копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності, засвідчені нотаріусом;
- інформація про іноземців, працевлаштування яких планується;
- копія проекту контракту між роботодавцем та працівником – іноземним громадянином;
- копії документів про освіту або кваліфікацію майбутнього працівника;
- довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків та зборів.
За розгляд заяви про надання дозволу на працевлаштування та продовження терміну його дії з роботодавця справляється плата.
Законодавчо визначено перелік підстав, на яких відповідний центр зайнятості може відмовити у видачі дозволу:
- у поданих для видачі дозволу документах містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України;
- контрактом передбачаються умови праці іноземців гірші, ніж громадян України, які працюють за аналогічним фахом;
- виявлено факти подання іноземцем або роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
- іноземець має намір зайняти посаду або займатися трудовою діяльністю, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю до громадянства України;
- встановлено наявність фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території;
- від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи минуло менше одного року.
Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову в ньому приймається відповідним центром зайнятості у термін не пізніше 30 днів з дня одержання зазначених вище документів.
Дозвіл на працевлаштування видається на період до одного року. Слід підкреслити, що на практиці при первинному зверненні роботодавця за дозволом для того чи іншого працівника-іноземця чи при зверненні новоствореного суб’єкта господарювання центрами зайнятості дозвіл видається, як правило, на 3-6 місяців.
Термін дії дозволу на працевлаштування може бути продовжено, для чого роботодавцю слід звернутися у визначеному законодавством порядку до відповідного центру зайнятості не пізніше ніж за місяць до закінчення попереднього терміну дії дозволу на працевлаштування. |
