audit Participant 
of PRAXITY,  AISBL,
a Global Alliance
of Independent Firms
    ru  en     Головна сторінка Пошук Мапа сайту Надіслати повідомлення

25.06.2012: З ринком зводять рахунки: НБУ займеться біржовим клірингом

Як стало відомо «Комерсанта», парламент готовий монополізувати грошові розрахунки за біржовими угодами з цінними паперами. Нова редакція закону «Про депозитарну систему», підготовлена депутатами до другого читання, дозволить НБУ створити Центральний розрахунковий центр, який володіє винятковим правом надавати клірингові послуги і виступати центральним контрагентом для бірж. Відсутність можливості заробляти на клірингу зробить для учасників ринку подальше інвестування у фондову інфраструктуру неактуальним.

У розпорядженні «Комерсанта» опинилася копія фінальної версії законопроекту N9428 "Про систему депозитарного обліку цінних паперів», яку парламентський комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики затвердив до другого читання. За півроку після прийняття документа в першому читанні у ст. 15 закону з'явилася згадка про Центральний розрахунковий центр (ЦРЦ). «Винятковою функцією ЦРЦ є здійснення клірингу та проведення грошових розрахунків за договорами з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, укладеними на фондових біржах», - йдеться в документі.

ЦРЦ буде проводити грошові розрахунки по всіх угодах біржового та позабіржового ринку за принципом «поставка проти платежу». Для цього біржі будуть зобов'язані укласти договори з ЦРЦ про надання їм клірингових послуг. Спочатку пропонувалося, щоб кліринговою діяльністю займалися фондові біржі, Центральний депозитарій (ЦД), депозитарій державних цінних паперів НБУ та клірингові установи, які отримали ліцензію Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Тепер же запропоновано, щоб цю діяльність, крім ЦРЦ, могли здійснювати тільки ЦД і депозитарій НБУ. Одночасно ЦРЦ стане центральним контрагентом (ЦК), а отже, зникне необхідність в існуванні ТОВ «Український центральний контрагент» при «Українській біржі» і ТОВ «Біржовий центральний контрагент» при ПФТС. ЦК дозволяє проводити анонімні угоди між клієнтами одного брокера.

Схвалення комітетом цих норм підтвердив «Комерсант» директор із регулювання ринків асоціації «Фондове партнерство» Сергій Москвін, присутній на засіданні комітету, і член комітету Юрій Полунєєв. «Документ був добре відпрацьований і одноголосно затверджений до другого читання», - сказав депутат.

За створення ЦРЦ із капіталом 100 млн грн візьметься НБУ, який буде володіти 100% його акцій протягом п'яти років. Після закінчення цього терміну частка НБУ може бути зменшена до 25% +1 акції за рахунок продажу акцій учасникам фондового ринку та їх об'єднанням, центральним депозитаріям інших країн або міжнародним депозитарно-кліринговим установам. Це дозволить НБУ контролювати всю біржову інфраструктуру, оскільки він разом із держбанками вже володіє близько 70% акцій Національного депозитарію, який претендує на статус ЦД.

Пан Москвін розповів, що документ на комітеті представив голова ради НБУ, народний депутат Ігор Прасолов (Партія регіонів), який заявив, що ці зміни погоджені з НКЦПФР. Отримати коментар голови НКЦПФР Дмитра Тевельова вчора не вдалося. За словами пана Прасолова, він виступає за введення цього механізму з 2007 року. «Я вважаю, що така модель – найбільш ефективна і правильна для нашої країни. До такого висновку я прийшов у результаті аналізу світової практики та українських реалій, а також рекомендацій найбільших біржових холдингів, зокрема NYSE Euronext. Ймовірно, що подібних організацій буде кілька », - говорить Ігор Прасолов. Він упевнений, що розрахунково-клірингові організації будуть обслуговувати і терміновий ринок.

Представники фондових бірж негативно оцінюють ці пропозиції. За словами голови правління «Української біржі» Олега Ткаченка, при взаємодії з ЦРЦ можна буде проводити операції тільки зі стовідсотковим переддепонуванням, що не дозволить упровадити технології гарантованого РЕПО або часткового переддепонування (розрахунки T +3). «Біржа повинна буде припинити здійснення клірингу, втратить контроль над управлінням ризиками і, таким чином, не зможе надавати послуги організації торгівлі. Іншими словами, буде змушена закрити строковий ринок », - зазначив пан Ткаченко. «Ми могли б аплодувати авторам поправок до законопроекту, якщо б це було в середині 1990-х. Вбити сьогодні остаточно надію фондових, і не тільки, бірж на створення власної повноцінної інфраструктури - це пряма дорога до подальшого згортання цивілізованого фондового ринку, і так переживає дуже важкі часи », - заявив глава правління ПФТС Олександр Скляров.

ЦРЦ отримає не тільки комісію за обслуговування угод, але і можливість заробляти на розміщенні в банках залишків на рахунках, що резервуються під угоди. «Зміст біржі з усіма ліцензійними вимогами та вимогами щодо капіталізації стає нерентабельним в ситуації відсутності клірингу і, як наслідок, можливості розвитку біржової інфраструктури, - вважає Олег Ткаченко. - Учасники ринку підуть з України, і створена за 100 млн грн структура буде без роботи і великих клієнтів ».

Тому торговці цінними паперами кажуть, що більше не хочуть інвестувати в ринок. «Залишилося 4-5 операторів, більш-менш повноцінно функціонуючих. Очевидно, що коли не буде біржового ринку, ми будемо змушені шукати реалізацію наших знань і досвіду на західних ринках », - говорить генеральний директор ІК Concorde Capital Ігор Мазепа. На думку керуючого директора ІК «Трійка Діалог Україна» Артемія Єршова, біржі відмовляться від ліцензій, після чого зникне біржовий і залишиться непрозорий позабіржовий ринок. «Прийняття закону в цій редакції призведе до того, що акціонери біржі швидше за все приймуть рішення про її закриття, тому що це робить безглуздою будь-яку нашу подальшу роботу», - також вважає Ігор Мазепа. Директор ФБ «Перспектива» Станіслав Шишков, втім, не вважає зміни настільки критичними, щоб здавати ліцензію, адже «біржа зможе пристосуватися».

З прийняттям закону на московській біржі ММВБ-РТС, яка володіє 50% +1 акцією ПФТС і 43% «Української біржі», будуть змушені переглянути стратегію. «До цього моменту ми вважали, що український фондовий ринок може і має розвиватися в першу чергу в Києві, а не в Лондоні, не у Варшаві і навіть не в Москві. Тепер же передбачуване рішення в області побудови національної клірингово-розрахункової системи залишає мало шансів на втілення таких планів », - говорить старший віце-президент біржі Олександр Потьомкін.

Що ще зміниться у законі «Про депозитарну систему»

Депозитарій державних цінних паперів НБУ буде вести облік прав власності не тільки на ОВДП, але і на випуски облігацій місцевих позик. НБУ погоджуватиме правила клірингу для установ, які мають право надавати такі послуги, перед тим як їх буде стверджувати НКЦПФР. Буде розширено перелік можливих акціонерів Центрального депозитарію за рахунок міжнародних організацій. Для них, а також для центральних депозитаріїв інших країн або міжнародних депозитарно-клірингових установ, встановлять обмеження на володіння акціями Центрального депозитарію в розмірі не більше 25% акцій.

 

Джерело: Комерсант-України

Інші новини
[23.12.2024]
Kyiv Audit Group вітає з Рыздвом та Новим 2024 Роком!

[28.04.2023]
Kyiv Audit Group підготовлено Звіт про Прозорість за 2022 рік

[07.07.2022]
Альянс PRAXITY був визнаний «Highly Commended» 2022

[29.04.2022]
Kyiv Audit Group підготовлено Звіт про Прозорість за 2021 рік

[23.12.2021]
Kyiv Audit Group вітає з Новим 2022 Роком та Різдвом!

[11.11.2021]
Чергова серія відзнак! Альянс «Praxity» повернув собі титул «Асоціація року» і отримав потрійну нагороду

[17.09.2021]
Kyiv Audit Group визнана «ЛІДЕРОМ ГАЛУЗІ 2021»

[16.07.2021]
Привітання з професійним святом - Днем Бухгалтера та Аудитора!

[12.05.2021]
12 травня 2021 року свій 25-річний ювілей відзначає Kyiv Audit Group

[21.04.2021]
Kyiv Audit Group підготовлено Звіт про Прозорість за 2020 рік