|
Робота над МСФЗ (IFRS) 9 - новим глобальним стандартом з обліку фінансових інструментів - триває сьогодні в надрах Ради з МСФЗ, причому триває це під пильною увагою громадськості. Останні події в Греції в черговий раз змусили згадати про стандарт, оскільки, на думку багатьох, раннє прийняття стандарту, здатне знизити тягар суверенного боргу країн-членів ЄС. Інші ж відповідають на це, що зміна правил бухгалтерського обліку – не є рішенням в даній ситуації.
В ході свого виступу на нещодавній конференції, новий глава IASB Ханс Хугерворст (Hans Hoogervorst) відзначив, що - «стандарт, хоча поки що не завершений, надасть трохи більшу свободу дій з грецькими урядовими облігаціями», при цьому додавши, що в Єврокомісії багато хто хоче його якнайшвидшого впровадження.
Взагалі ж МСФЗ 9 складається з трьох частин, і та, що має саме близьке відношення до питання суверенного боргу, стосується зменшення корисності (див. також з цієї теми вчорашню новину «Банки вірять в МСФЗ 9 незважаючи на скептицизм деяких»). Під час кризи діюча сьогодні модель, на основі понесених витрат, породила багато шуму: критики казали, що, визнаючи втрати вже за фактом їх здійснення, банки не могли створювати адекватні резерви під погані борги, тобто ніби була відсутня система «раннього оповіщення». У в зв’язку з цим, більшість і запропонувало перехід до моделі очікуваних втрат, яка, крім того що враховує поточний фінансовий стан, ще й заглядає в майбутнє.
Не в останню чергу через численні претензії з боку експертів, Рада з МСФЗ приступила до роботи над новим стандартом. Але не варто вважати, що все так вже однозначно,так як вже робоча версія змусила багатьох засумніватися. Досить багато банківських організацій вбачає в ній не більше ніж поліпшення колишнього стандарту - IAS 39, а не рятівну панацею. Законодавці Європи, в свою чергу, не дуже схильні до раннього впровадження IFRS 9, тим більше до того моменту, як робота над ним буде завершена (частини, що стосуються обліку хеджування, а також взаємозаліку активів та зобов'язань, ще не закінчено).
В кінці 2009 року Чарлі Маккріві, будучи тоді єврокомісаром з внутрішніх ринків, написав листа до IASB, висловивши ідею, що змінилися фінансові прогнози і стан ринків не дозволять здійснити негайне впровадження МСФЗ 9. Це було тоді, а що зараз, коли проблема суверенного боргу майже фізично затягує зашморг на шиї політиканів? Мішель Барньє, який змінив МакКріві на його посту, говорить «ні». Не так давно Барньє сказав: «Я не думаю, що це стане головним рішенням проблем, з якими ми сьогодні стикаємося в Європі», наполягаючи на тому, що Єврокомісії необхідно взяти до уваги всі інші компоненти стандарту, перш ніж виносити рішення.
Запропонований в МСФЗ 9 підхід дозволить застосовувати «змішану» модель: деякі активи визнаються за собівартістю, інші - за справедливою вартістю. Прихильники цього говорять, що це може виявитися корисним для нестійких банків, які в іншому випадку спостерігали б за падінням вартості своїх активів нижче плінтуса.
Британський CFA Institute у відповідь на це попереджає, що план Хугерворста суперечить ідеї прозорої звітності. Експерти хочуть, щоб усі статті мали прив'язку тільки і виключно до ринкових цін (інакше - щоб була тільки справедлива вартість). Для Греції та інших країн, що опинилися в складній економічній ситуації, це те саме що катастрофи, оскільки сьогоднішні ринкові ціни часом значно нижче, ніж собівартість.
Це не має значення, кажуть експерти. Інвестори хочуть бачити втрати там, де вони були понесені, а запропонована змішана модель надасть компаніям занадто багато свободи, щоб малювати ту картину, яку їм хотілося б, щоб бачили інвестори. Якщо буде одна справедлива вартість, цієї вольності у них не буде.
Цікаво те, що IASB не схильний тут погоджуватись. Там, де IAS 39 використовував справедливу вартість, IFRS 9 грунтується на очікуваних грошових потоках. Отже, якщо власник активу впевнений в тому, що грошові потоки в майбутньому збережуться, йому або їй немає сенсу скидати вартість даного активу під диктовку ринкових цін - ось і вся логіка.
Потрібно, однак, пам'ятати про те, що мета теж має значення. Скажімо, логіка вірна щодо позики, яку банк тримає у себе протягом всього терміну до погашення. Її дійсно краще вимірювати за собівартістю, бо навіщо ринкова ціна, якщо продавати цю позику банк і не збирається? Ті ж активи, які у банку йдуть на продаж, будуть відзначатися зовсім в іншій книзі, і для них, звичайно, потрібно використовувати справедливу вартість.
Тут є свій проблемний момент, втім, собівартість змінюватися, по ідеї, не повинна. Проте якщо уявити собі ситуацію, що власник активу не вважає, що він принесе прибуток в розмірі, на який він або вона сподівався (-лась) при придбанні, списання частини вартості активу (тобто знецінення) все одно повинно мати місце.
Тепер, що стосується Греції - які варіанти у зв'язку з цим можливі тут? Так, тепер кредитори зможуть вимірювати свої активи за собівартістю, і їм не потрібно буде робити прив'язку до ринку. Але з іншого боку - їм все одно доведеться списувати частину вартості, якщо є підстави вважати, що позичальники не зможуть виплатити повну суму свого боргу. Нещодавно була оцінена приблизна величина знецінення боргу (в середньому) - 21%. Це означає, що принаймні 79% суми боргу грецькі позикодавці зможуть отримати назад. Якщо ж брати ринок, то це значення становить десь 50%, і це дійсне підтвердження словам Хугерворста про те, що МСФЗ можуть знизити тягар поточної кризи.
Є, однак, і такі, хто бачить лише «академічні» відмінності між IFRS 9 і IAS 39, відзначаючи, що журі в основному зараз дивиться на Грецію і робить висновки щодо неї, а це невірно. Сьогодні ситуація одна, завтра - інша. Якщо, наприклад, ринки вирішать, що лише дуже мала частка боргових зобов'язань буде виплачена, компаніям так чи інакше доведеться проводити списання, і таким чином вартість активів все одно впаде.
Джерело: GAAP.ru
|
|
