|
У Британії розпалюються неабиякі дебати з приводу того, чи слід звільнити малі компанії від обов'язкових аудиторських перевірок. Не все так просто: прихильники аудиту стверджують, що в цьому випадку банки будуть цуратися компаній, які не пройшли аудит, тоді як супротивники обов'язкових перевірок говорять, що інтерес кредиторів до документів малих і середніх підприємств у будь-якому випадку мінімальний.
До активних діалогів в цьому напрямку підштовхнув британський бізнес-секретар Вінс Кейбл (Vince Cable), який закликав підняти планку, за якою починається звільнення від аудиту. В даний час звільняються компанії з річним оборотом не більше 6.5 мільйонів фунтів або не більше ніж 3.26 мільйонами на балансі. Крім того, ходять розмови про те, щоб включити сюди також компанії з кількістю працівників менше 50.
Експерти (багато хто з них, до речі, представляють якраз сектор малих і середніх підприємств) стверджують, що банки просто відмовляться працювати з ними без належним чином перевіреної звітності, що означає, що фірми без доступу до кредитів просто задихнуться як без кисню.
Інші ж стверджують, що це не той випадок: банки, мовляв, дивляться не стільки на баланси і звіти про прибутки та збитки, скільки на менеджерські укладення та внутрішню звітність компаній - ось що для них важливо. Джонатан Рассел (Jonathan Russell), партнер компанії ReesRussell, припускає навіть, що банки взагалі не розуміють аудиторські висновки, а довгий процес їх підготовки, що займає в окремих випадках 18 місяців, може призвести до того, що документи застарівають ще до того, як стануть надбанням громадськості.
Якісна внутрішня звітність - цілком достатньо для більшості кредиторів. А сьогоднішні кордони звільнення від аудиту просто вбивчі для малих підприємств - попередив Харріс Ліпман, партнер Russell Whitlock. Він висловив ідею, що звільнення повинне здійснюватися на індивідуальній основі по кожному випадку. При цьому він аж ніяк не є прихильником повної свободи і вважає, що в компаніях, орієнтованих за родом своєї діяльності на фінанси, обов'язковий аудит має зберегтися - навіть у невеликих.
Голова Товариства професійних бухгалтерів (Society of Professional Accountants) Пітер Мітчел (Peter Mitchell) дивиться на реальні результати. За його словами, за всі роки, що пройшли з моменту останнього збільшення порогу звільнення, жодна компанія поки що не зіткнулася з жодними проблемами. З цієї точки зору чергового підвищення планки не варто і боятися: це не відлякає від них банки.
Прихильники традиційного ж підходу вважають абсурдом саму ідею, що компанія може довести свою кредитоспроможність, не уявляючи аудиторського висновку. Так, широко відома в британських академічних колах Стелла Фірн (Stella Fearnley) стверджує, що аудит - це єдиний спосіб підтримки довіри до бізнесу, і внутрішня звітність замінити собою аудиторський висновок не зможе. На її думку, всі ці дебати про розширення меж звільнення мають одну причину - зайва складність самого аудиту сьогодні. Вона згодна з тим, що, якщо в банку є міцні усталені відносини з клієнтом, тоді і вимоги до нього будуть нижче. Можливо, на щось банк дивитися і не буде, але аудиторський висновок завжди, на думку фірн, залишиться найбільш пріоритетним документом.
А що кажуть самі банкіри? У Британській Асоціації Банкірів (British Bankers Association) не схильні погоджуватися з доводами академіків. Заступник директора Брайан Кейпон (Brian Capon) стверджує, що ніякої знервованості з приводу збільшення меж звільнення вони не відчувають. Вони повністю розслаблені і не збираються кредитувати менш охоче, навіть якщо ініціатива законодавців знайде своє втілення. Кредитні організації насправді мають доступ до інформації від своїх клієнтів, яка їх цікавить - особливо якщо це давній клієнт. Тоді навіщо аудит, якщо при бажанні достатньо інформації можна отримати навіть з внутрішньої кореспонденції?
Джерело: Accountancy Age
|
